Енциклопедія карпатської магії

Арідник

Арідник (Триюда) — у гуцульських космогонічних переказах одвічний супротивник Бога, що, за повір'ям, існував «з первовіку» й намагався змагатися з Творцем за владу над світом. Народні оповіді радше пояснюють походження речей, ніж лякають.

2 статті

Вовкулака

Народні вірування про людину, що обертається вовком: хто нею стає, як її впізнавали і як, за переказами, поверталися до людської подоби.

Читати далі →Демонологія

Відьма (босорканя)

У карпатській і ширшій українській демонології відьма (чарівниця) — жінка, якій народ приписував здатність уночі «відбирати» молоко й достаток. Що про неї розповідали оповідачі Гнатюка й Шухевича — і як, за повір'ям, від неї берегли худобу та дім.

2 статті

Постать

Градівник

Людина, яка вміла відвертати від села градову хмару — оборонець урожаю в гуцульській традиції.

Читати далі →Регіон

Гуцульщина

Гуцульщина — гірський край у східній частині Українських Карпат, осердя якого лежить довкола Чорногори. Її межі дослідники окреслювали по-різному; найповніше їх визначив Володимир Гнатюк, ведучи гуцульські оселі долинами рік — насамперед Черемошу.

1 стаття

Персоналія

Ґой з Шешор (Андрій Ватаманюк)

Один із останніх «великих мольфарів» Гуцульщини, знаний на всю Верховину ворожбит, примівник і цілитель із села Шешори.

4 статті

Термін

Замовляння

Промовлене слово, яким у народній традиції оберігали людину, відводили негоду чи проганяли хворобу.

Читати далі →Рослини

Звіробій (Іванове зілля)

Сонячна трава, що цвіте на Купала — захист від темного.

Знахар / знахарка

Сільський цілитель Гуцульщини, що лікував зіллям і добрим знанням трав, коли лікаря поряд не було.

Читати далі →Рослина

Зілля Матері Божої (материнка)

Запашна материнка — одне з найшанованіших зіль української та гуцульської традиції: від чаю для шлунка до оберегу одягу й ладану для домашнього господарства.

5 статей

Мавка (нявка)

Мавка, нявка, бісиця — за гуцульськими віруваннями лісова дівчина, що спереду виглядає звичайно, а ззаду має відкрите тіло. Найнебезпечніша на розіграх після Зелених свят.

Мештерка

Слово «мештерка» не трапляється у класичному описі Гуцульщини Володимира Шухевича — тож розповідаємо чесно про те, що джерело справді зберегло.

Читати далі →Персоналія

Михайло Нечай

Карпатський мольфар із верховинського присілка над Черемошем, цілитель і знавець трав, чий рід виводять від козацьких характерників.

Читати далі →Терміни

Мольфа

Заворожена річ, на яку накладено чари — ядро карпатської магічної традиції.

Мольфар

Гуцульський знавець обрядового слова й «мольфи» — заговореного предмета, від якого й походить сама назва.

1 стаття

Постать

Опришок

Опришки — карпатські гірські волелюбці, що від багатих забирали й віддавали бідним. Їхнім святом-покровителем був день святого Юрія, а найславетнішим ватажком — Олекса Довбуш.

3 статті

Артефакт

Писанка

Гуцульська писанка — розписане воском яйце, яке гуцули називали «письмом предвічним». Її орнамент зберіг архаїчні знаки світобудови, а кожен осередок виробив власну манеру письма й колорит.

Читати далі →Терміни

Прімівка

Заговор словом — одна з найдавніших магічних практик Карпат.

Прімівник / прімівниця

Людина, яка зцілювала словом — промовляла примівку над водою чи часником, коли саме лиш зілля не помагало.

1 стаття

Чугайстер

Лісовий чоловік карпатських вірувань: високий, як смерека, у білому одязі, привітний до людей — і невпинний ловець нявок. Розповідаємо про нього словами давніх збирачів.