Полонина і полонинський хід

Що таке полонина

Полонина — високогірне пасовище, куди гуцули на літо (травень — середина жовтня) виганяли овець і худобу. Це була основа гірського господарства: в отарах випасали й по 500–600 овець.

Полонинський хід

Весняний вихід худоби в гори звався «полонинським ходом». Він мав «глибоку економічну основу» й віками тримався попри все. Пастухів наймали на строк «від Юрія до Дмитра»; сам хід відбувався перед або після Зелених свят — але ніколи в той день, на який випадало Благовіщення.

Хто веде

Власники худоби («мішєнники») об'єднувалися в пастушу громаду, обирали «депутата», а той наймав «ватага» — головного пастуха; ватаг уже добирав собі вівчарів. Був і окремий «спузар» — той, хто глядів ватру й кашу.

Молоко «на міру»

Наступного дня по прибутті на полонину кожен господар власноруч видоював своїх тварин і віддавав удій ватагові «для змірювання» — так визначали частку («дат») кожного. Облік вели дерев'яними «равашами» з карбованим письмом.

Ватра й обереги

Серце стаї — ватра, над якою на «кужбі» висів котел. На Юрія худобу оберігали від відьом, «які в юріївські дні найактивніше ходять відбирати молоко»: обсипали маком, малювали дьогтем хрести на дверях стаєнь, а «закосичену вінками до Юрія худобу не чіпає жоден звір».

Джерела

• Степан Павлюк (ред.). «Гуцули» (Етнографічні групи українців Карпат), розділи «Народна архітектура», «Календарна обрядовість», «Звичаєве право».