Вроки (уроки, лихе око)

Що таке вроки

Вроки (на Гуцульщині казали «уроки») — давнє й дуже поширене вірування, що недуга може прийти від злого чи заздрісного погляду. Етнографи виводять його з часів, коли «в кожній сторонній людині вбачали ворога».

Хто «врікає»

Наслати вроки, за повір'ям, міг знахар, але й звичайна людина «зі злими, лихими очима». Найлегше піддавалися вроками діти й породіллі — тому породіллю намагалися відгородити від чужих очей ліжниками. Оберігали й худобу «від злих очей, вроків, підливання і підсипання», і навіть птицю: вірили, що «через погане око курчата не вилупляться».

Як оберігалися

Головні обереги — часник і сіль: часником перехрещували чоло новонародженим тваринам, а сіль клали «як оберіг від вроків». Телятам вішали на шию зашитий у полотно оберіг, зав'язаний червоною стрічкою; шиї й хвости обв'язували червоним.

Як «знімали»

Лікували «наговорною» (примівною) водою — над якою знахарка проказала примівку тричі або дев'ять разів, з «непочатою» водою; нею обмивали дітей і жінку після пологів. Одне з замовлянь від вроків звучало так:

«Водичко-йорданичко, умиваєш луги-береги, коріння, біле каміння — умий сего хрещеного, чисто вродженого від уброду, гніву, ненависті і від усякого злого.»

На початку й наприкінці промовляли «Отче наш» і «Богородицю».

Джерела

• Степан Павлюк (ред.). «Гуцули» (Етнографічні групи українців Карпат), розділ «Народна медицина та ветеринарія».

Текст замовляння подано за джерелом; орфографію наближено до сучасної, лексику збережено.