Планетник (знаючий чаклун) — Карпатська Магія

У записах Гнатюка планетник — не керманич погоди, а знаючий чаклун, що передбачає власну смерть; по ній рід мусив «замкнути» тіло.

Хто такий планетник

У галицько-подільських оповідях, які записав Гнатюк, «планетник» — це не керманич погоди, як часто думають, а знаючий чаклун, наділений таємним знанням. Про одного такого казали: «Мій брат був дуже великим планетником і знав навіть, коли умре».

Знання, що бачить наперед

Планетник міг знати наперед події й навіть день власної смерті. Але це знання мало ціну: по смерті такого чоловіка, за повір'ям, по нього приходили демони — «шатани».

Обряд «замикання» тіла

Тому планетник просив рідних провести обряд: обвести його тіло свічкою-«трійцею» й сидіти при ньому в церкві та над гробом цілу ніч — попри те, що «шатани» насилатимуть страхіття, вогонь і звірів. Хто відступить — того «шатани рвали б у повітрі по кавалку». А якщо обряд не вдавався, нечисте лишалося при обійсті: «душило худобу», кидало речі.

Добрий і лихий водночас

Образ двоїстий. В іншій оповіді планетник — радше рятівник: «чарівник, а такий планетник, що знав дещо», він передбачив небезпеку й уцілів там, де інші згинули.

Про назву

Варто відрізняти: у цих записах «планетник» — саме знаючий чаклун-віщун, а не той, хто відводить град (то градівник, хмарник). Оповіді галицько-подільські.

Джерела

Володимир Гнатюк. «Знадоби до української демонольоґії», том I (1904), оповідання № 207, 314.