Лемківський хрест: дерев'яна різьба і символіка

Лемки уславилися різьбою по дереву. Розповідаємо про їхні хрести — намогильні, придорожні й церковні — за етнографічними записами.

Лемки здавна славилися як майстри дерева. Їхні хрести — намогильні, придорожні, церковні — це окрема сторінка карпатського народного мистецтва.

З чого роблено

За свідченням Хведора Вовка, у бідніших на ліс місцях хрести збивали з двох брусків під прямим кутом; там, де лісу вистачало, — вирубували з цілого дерева. Зверху часто прибивали маленький «дашок» із двох дощок, щоб стікала дощова вода, а кінці хреста оздоблювали різьбленим орнаментом.

Церковні хрести

Окрема майстерність — церковні речі. Лемківські різьбярі робили напрестольні хрести, дарохранильниці, релікварії, а потім укривали їх поліхромією — розписували червоним, синім, білим і жовтаво-золотистим. Поряд із цим жили й прості «ручні» хрести та придорожні «фігури».

Не «чотири типи», а жива різноманітність

Варто сказати чесно: суворої системи «стільки-то типів» етнографія не подає. Навпаки — Вовк підкреслює безперервну різноманітність: на одних цвинтарях хрестів зовсім не ставили, на інших вони сягали величезної висоти, а гуцульські — вражали тим, що «тяжко знайти два однакові». Лемківський хрест — це радше традиція майстерності, ніж готовий каталог форм.

Чому це важливо

Хрест у Карпатах — не лише знак віри, а й робота рук, оберіг і пам'ять. У лемківському хресті сходяться три речі, якими жили горяни: дерево, віра й уміння.

Джерела

Хведір Вовк. «Студії з української етнографії та антропології» (намогильні та придорожні хрести).
«Лемківщина», т. 2 (вироби з дерева), за ред. С. Павлюка.