Баба-повитуха: магія перших днів життя

Хто приймав пологи в Карпатах до приходу медицини й якими обрядами оберігали новонароджене дитя.

До того, як у гори прийшла медицина, дитину на світ приймала баба-повитуха (пупорізка). Вона була і за акушерку, і за оберіг — поєднувала вправні руки з обрядом, бо вірили: перші дні дитини найнебезпечніші.

Перші хвилини

Народжену дитину баба вітала молитвою, спонукала закричати — щоб задихало, — і перерізала пуповину. Робила це на знак майбутнього: хлопцеві — на сокирі (щоб став майстром), дівчинці — на гребені від куделі (щоб була пряхою). Зав'язуючи пуповину, примовляла: «Зав'язую тобі щастя і здоров'я, і вік довгий, і розум добрий».

Перша купіль

Купали немовля в «непочатій воді» — набраній до схід сонця, якої ще ніхто не торкався. У воду й пелюшки клали обереги: дрібку солі, вуглинку, монету. Хлопця загортали в батькову сорочку, дівчинку — в материну.

Оберіг від злого

Поки дитя не охрещене, його, за повір'ям, береже тільки своє. Тому в хаті перед образами постійно горіла свічка, домашні не сварилися й не згадували нечистого. Під колиску чи під голову клали залізо — ніж; до ручки прив'язували часник; помічними вважали полин і сіль. Колиску перед сном кропили свяченою водою.

Хрестини

На хрестини кумам передавали дитину особливо: хлопчика — через поріг, дівчинку — через гребінь, зі словами «Нате вам нарожене, принесіть хрещене». А коли поверталися з церкви, дитину підносили до печі — до домашнього вогнища, щоб росло «родичам на радість».

Що за цим стоїть

За обрядами — проста й глибока турбота: оточити найслабшого теплом, водою, залізом і словом. Баба-повитуха була першою людиною, яка зустрічала кожного з нас.

Джерела

Хведір Вовк. «Студії з української етнографії та антропології» (родильна обрядовість).
Дзвенислава Трумко. «Магічні способи впливу на майбутнє дитини» // Народна творчість та етнологія, № 4 (2012).